peak

1. n

1) пік, гострокінцева вершина

2) перен. найвища точка, максимум

at the peak of glory — на вершині слави

3) вістря (даху тощо)

4) гребінь (хвилі)

5) козирок (кашкета)

6) гострий кінець, клинок (бороди)

7) вершина (кривої)

8) мор. кінцевий відсік

9) мис ліфа

peak condition — гранична спілість (фруктів, овочів)

peak hours — години пік

peak load — максимальне (пікове) навантаження

peak month (year) — місяць (рік) найвищого розквіту (піднесення) (в економіці тощо)

peak range — військ. гранична дальність

2. v

1) випинатися, стирчати

2) загострювати, акцентувати

3) піднімати хвіст (про кита)

4) чахнути, слабнути

to peak and pine — чахнути і знемагати

* * *

I [piːk] n

1) пік, гостра вершина; гора; вища точка; вершина (слави, розквіту); вістря (даху); гребінь (хвилі)

2) козирок (кепки, кашкета); гостра частина головного убору; вихор, який стирчить; кок

3) гострий кінець, клинець бороди

4) icт. мис ліфа

5) cпeц. пік; вища точка, максимум

II [piːk] a

максимальний; рекордний; вищий

III [piːk] v

1) досягти апогею (слави, влади); досягти повного розквіту; піднятися до вищої точки; підвищитися до рекордного рівня (peak out)

2) загострювати, акцентувати

3) мop. отопити (рей)

4) брати весла на планшир

5) піднімати хвіст або хвостові плавці прямо вгору (при вертикальному пірнанні- про кита)

IV [piːk] v

чахнути, слабшати (to peak and pine)